?

Log in

No account? Create an account

Электрические сны

просто Ксю, як вона є


Previous Entry Share Next Entry
Як Ксю перестала каву пити
just me
ksen6ka
Я почала пити каву в 14. Відвертим кавоманом стала на зламі 18-19. Зараз мені 29 і я на шляху до того, щоб перестати вживати каву.
Я була певна, що такого не трапиться ніколи. Не дарма мудрість каже нам - не зарікайся.
Все почалося з книги Джерело молодості тибетських лам. В кінці йшлося про те, що ми не вміємо правильно вживати та використовувати ту енергію, яку дають нам тонізуючі напої. І мені дуже закарбувалося в пам'яті, що кава з молоком і чай з молоком - це отрута. Почитайте в Інтернеті, якщо вам цікаво. Так я почала пити лише еспресо. Чистий, без цукру, з склянкою води. Але піди і знайди ще той еспресо, щоб він без доданків був смачний. Після кількох розчарувань я почала пити каву не щодня, а кілька разів на тиждень. А потім і взагалі лише раз на тиждень.
Ранкова пранаяма, йога і медитація допомагають мені прокинутися і дають ту енергію, яку раніше визволяла кава.
Я не пила каву вже тижнів три, а може й більше, як кілька днів тому відчула сильну сонливість посеред дня. І замість того, щоб зробити кілька дихальних вправ, вирішила випити кави.
Цей еспресо змусив мене прожити спектр дуже яскравих відчуттів.
Я заварюю каву, чую запах, рефлекторно починаю ще більше хотіти її випити.
Перший ковток - все не так погано, як мені запам'яталося з останнього разу, навіть смачно.
Другий ковток - що за лайно я п'ю?!
Решта кави майже залпом і на останніх ковтках чітке розуміння - дарма я це все.
А далі суцільний жах. Серце вискакує через горло, печія, легкий розлад шлунку, гіперпідвищений тонус і неможливість сконцентруватися на чомусь одному. Було таке враження, що мене отруїли. Хоча насправді отруїла себе я сама. І на закуску ввечері я не могла заснути близько години.
Проаналізувавши це все, я дійшла висновку, що раніше з організмом відбувалося те саме після кави, але я сприймала це як норму, навіть як задоволення.
Попереду Львів, де раніше я без кави просто не виживала. Побачимо як піде.
І на останок, "випити кави" сприймається нами більше як ритуал. І часто самої кави не хочеться. І шкодування чи розчарування, коли я перестала її вживати так часто, як раніше, пов'язані з ностальгічними спогадами, а не з бажанням випити каву.
І тепер питання - а ви для чого п'єте каву? І чи слухаєте по-справжньому своє тіло?
Tags:

Posts from This Journal by “lifestyle” Tag

  • We are what we eat

    Це трапилося якось дуже легко й органічно. До цього думки про будь-які обмеження в їжі мене лякали до чортиків. А тут стався марафон і от я зожник 🤷…

  • Все своє з собою або рай і пекло тут і зараз

    Кожен з нас носить із собою свій рай або пекло, куди б не пішов. І останнім часом я дуже стараюся носити лише рай. Ви помічали закономірність, що…

  • (no subject)

    Коли дозволяєш собі жити, щодня довкола трапляються чарівні речі, події та люди. Страх стає безсилим, бо в тебе є антидот. Я так довго його шукала, а…



  • 1
Ох Ксю, подобається мені твоя дорога трансформації!
Я каву почала пити дуже пізно, бо після 20-ти :))) сама знаєш, які традиції кави в Україні, розчинна мені завжди смакувала як лайно, а хорошої натуральної не скрізь було знайти. Вперше каву з італійської кав'ярки для еспресо спробувала десь в 18-19, це було щось. Так дуже поволі почалася моя кавова пригода, але все розвивалося якимось естетським шляхом. Я досі не розумію, як це: не випив кави - не можу фенкціонувати. Для мене кава - це смак. Нема смаку - не хочеться і ковтка. Можу тижнями не пити, можу випивати філіжанку кожного дня. Не люблю кави типу "старбакс" - молоко, вода, сиропи, посипки і різне інше г**но. Недавно почала пити легкі кави скандинавського типу (віва Ікея), вони дуже м'які, добре смакують з джезви без цукру і молока.
Про кави люблю читати, люблю дегустувати, смакує кава по-мароканськи (кардамон + трояндова вода) і по-в'єтнамськи (зі згущиком) - але такі витрибеньки не нащодень :)

В Одесі випила одну чашку еспресо. В "Тиші" (глянь їх інста - тишина). В той момент кава була мені дуже потрібна. Ми майже не спали потязі і приїхали о 4й ранку. І поспати нам не світило до 21ї мінімум. Я просто засинала на лавках, коли ми присідали перепочити))) на 5 хв і мені навіть встигало щось наснитися! ))))
Кава своє зробила. Ввела мене в тонус і на кілька годин розбудила. Так що гадаю, від самої кави тут теж багато залежить.

Цікаво, але кава зазвичай ніяк не діє на моє бажання/не бажання спати. Може тому, що організи звик і потрібна довша перерва, щоб відчути енергетичного копанця.

Каким-то образом я оказалась здесь, прочитала этот пост и в ШОКЕ! Ксюша и кофе это была неразрывная парочка для меня))

Тоже много слышала про кофе и молоко, но никак не могу пресечь свою любовь к капучино. Надо быть сильнее, поставить себе цель. Ну и про молоко в общем, но мы про это по-моему уже говорили)Если покупаю, то только растительное.

Про сахар и мясо тоже самое. Уж столько я раз думала-передумала, что хочу отказаться, но никак не могу сделать первый шаг. Потому что я же так люблю сладенькое и стейки! Наверное нужно разбить на маленькие шажочки и следовать им.

  • 1