Электрические сны

просто Ксю, як вона є


[sticky post]Верхній
just me
ksen6ka
Привіт!
Я - Ксенія Лиськевич.
Дизайнер, конструктор і технолог одягу та хендмейдер - це все про мене.
Я львів'янка, яка живе у Києві.
В цьому журналі - мої думки, відчуття, рефлексії та події, які хочеться запам'ятати.
Іноді тут буває трохи піару.

Окрім жж мене можна знайти у:
Facebook та Pinterest
В мене є два бренди - Things from Ksju - хендмейд (переважно, ловці снів), і Lyskevych clothing - жіночий одяг, який має окремий блог, сторінку Facebook та аккаунт instagram.
Записи тут здебільшого відкриті. Під замком - дуже особисте.
Я не додаю в друзі з ввічливості, лише у випадку, якщо мені цікаво.
Якщо у Вас є ділові пропозиції - lyskevych.clothing@gmail.com
І, будь ласка, get visible - пишіть коментарі, коли додаєте у друзі (хто Ви і чому я).

Як Ксю перестала каву пити
just me
ksen6ka
Я почала пити каву в 14. Відвертим кавоманом стала на зламі 18-19. Зараз мені 29 і я на шляху до того, щоб перестати вживати каву.
Я була певна, що такого не трапиться ніколи. Не дарма мудрість каже нам - не зарікайся.
Все почалося з книги Джерело молодості тибетських лам. В кінці йшлося про те, що ми не вміємо правильно вживати та використовувати ту енергію, яку дають нам тонізуючі напої. І мені дуже закарбувалося в пам'яті, що кава з молоком і чай з молоком - це отрута. Почитайте в Інтернеті, якщо вам цікаво. Так я почала пити лише еспресо. Чистий, без цукру, з склянкою води. Але піди і знайди ще той еспресо, щоб він без доданків був смачний. Після кількох розчарувань я почала пити каву не щодня, а кілька разів на тиждень. А потім і взагалі лише раз на тиждень.
Ранкова пранаяма, йога і медитація допомагають мені прокинутися і дають ту енергію, яку раніше визволяла кава.
Я не пила каву вже тижнів три, а може й більше, як кілька днів тому відчула сильну сонливість посеред дня. І замість того, щоб зробити кілька дихальних вправ, вирішила випити кави.
Цей еспресо змусив мене прожити спектр дуже яскравих відчуттів.
Я заварюю каву, чую запах, рефлекторно починаю ще більше хотіти її випити.
Перший ковток - все не так погано, як мені запам'яталося з останнього разу, навіть смачно.
Другий ковток - що за лайно я п'ю?!
Решта кави майже залпом і на останніх ковтках чітке розуміння - дарма я це все.
А далі суцільний жах. Серце вискакує через горло, печія, легкий розлад шлунку, гіперпідвищений тонус і неможливість сконцентруватися на чомусь одному. Було таке враження, що мене отруїли. Хоча насправді отруїла себе я сама. І на закуску ввечері я не могла заснути близько години.
Проаналізувавши це все, я дійшла висновку, що раніше з організмом відбувалося те саме після кави, але я сприймала це як норму, навіть як задоволення.
Попереду Львів, де раніше я без кави просто не виживала. Побачимо як піде.
І на останок, "випити кави" сприймається нами більше як ритуал. І часто самої кави не хочеться. І шкодування чи розчарування, коли я перестала її вживати так часто, як раніше, пов'язані з ностальгічними спогадами, а не з бажанням випити каву.
І тепер питання - а ви для чого п'єте каву? І чи слухаєте по-справжньому своє тіло?
Tags:

Все своє з собою або рай і пекло тут і зараз
just me
ksen6ka
Кожен з нас носить із собою свій рай або пекло, куди б не пішов. І останнім часом я дуже стараюся носити лише рай.
Ви помічали закономірність, що настрій при виході з дому, задає тон на цілий день?
Наприклад, я точно знаю, що Всесвіт, в якому я живу, безпечний, люблячий, достатній, щедрий (изобильный), любить мене і завжди дає мені все найкраще. У всіх районах Києва, де я жила, мені було прекрасно. Мене не те, що не зачіпають дивні агресивні персонажі, вони рідко зустрічаються взагалі.
Це як розвинути скіл дивитися на світ, як Макс Фрай. За один день трапляється стільки чудес, що не злічити! Краса в очах того, хто дивиться (с). І починаєш відчувати себе багачем. Раніше я соромилася цього стану, коли раптово посеред вулиці чи в транспорті всередині розгортається вогнище любові та вдячності і так його багато, що сльозами проливається назовні. А зараз я вдячна за це.
Немає ніякого пекла і раю десь там опісля, все тут і зараз.

(no subject)
just me
ksen6ka
Коли дозволяєш собі жити, щодня довкола трапляються чарівні речі, події та люди. Страх стає безсилим, бо в тебе є антидот. Я так довго його шукала, а він весь цей час був поряд.

Я не один рік чула від багатьох друзів про медитацію та йогу. Всі були в захваті - кожен в міру своєї екзальтованості - і наперебій нахвалювали ці практики і кожен не лінувався сказати: тобі обов'язково слід спробувати. І після цих античарівних слів я одразу знала - нічого такого я пробувати не буду. Я не була проти практик, навпаки, звідкись точно знала, що воно все працює. Але пробувати не збиралася.

Після дуже нелегкого періоду на початку весни, я поволі виринала з болота. На моєму рахунку був усвідомлений і присвоєний досвід "схождения в бездну" і стояла мета прослідкувати як починається вхід в Потік. Коли стало трохи легше, я молилася Всесвіту і просила допомоги. Просила знаку, людини, події, провідника, наставника... І на початку травня вичитала в однієї блогерки про курс медитації для початківців від Ігоря Буднікова. Я не замислюючись зареєструвалася і наступного ранку сіла медитувати. І одразу стало зрозуміло, що я все вмію, знаю, відчуваю і це стоочковий кидок, пряме потрапляння в ціль. Далі з його ж школи прийшли уроки пранаями (дихальна практика). А потім 21деннний курс, де поєднуються енергетичні практики (йога+пранаяма), різні техніки медитації і теорія.

Я переосмислила так багато за цих три тижні, що не знаю з чого почати. Всесвіт підкинув книгу "Діалоги з Богом" і все так тісно в так вчасно переплелося, що Божественний задум став набагато зрозумілішим.
В мені відкрилося стільки любові і вдячності... Я і не підозрювала, що її так багато в мені одній. І жити виявилося так просто і так кайфово! Я змогла пробачити тих, кого була не певна, що зможу після смерті (їхньої чи моєї). І усвідомила, що для цього потрібно змінити хід своїх думок і сприйняття світобудови. Тоді пробачати стає просто легко.

І знаєте, про це вже писали до мене і напишуть після. По суті, тими ж словами. І це читатимуть скептики і недочитуватимуть до кінця. І я була серед них і знаю, що переконувати безглуздо. Можу сказати одне: якщо ви медитуєте чи десь вам йокає почати - почніть. І зміни прийдуть.
Я не стала просвітленою. Але шанси мої добряче зросли 😂 Я просто люблю всіх вас і бажаю, щоб ви сповна відчули яким захопливим, приємним і дивовижним може бути ваше життя. Виберіть його.

Нотатки вільної людини. Частина перша. Час
just me
ksen6ka

Чесно кажучи, навіть не пам'ятаю коли писала сюди востаннє. Коли з'являється бажання, завжди шкода часу. І дуже швидко знаходиться якесь важливіше заняття. З переходом на self-employed кілька разів змінилось відчуття часу і ставлення до нього. 

Спершу здалося, що тепер весь час світу мій. Що його вдосталь, прямо море. І було багато здивування і нерозуміння як при такій його кількості я все-одно не встигаю зробити все заплановане. 

Потім я зрозуміла, що часу не стало більше, його так само, як і було. Просто тепер він весь "мій", а не "найманий робочий". І якщо колись в офісі вдавалося робити щось по бренду і це було бонусом, то тепер весь робочий день відведений повністю для бренду. 

І я почала тягати роботу додому. Спершу щось дрібне і тільки так, щоб встигала закінчити за один вечір. А потім і роботу, яка розтягувалася на всі вечори тижня... І роботу на вихідні. Так я повернулася до стану, в якому була минулого травня. Робота 24/7. 

Правда, цього разу до хвороб та перевеснаження не довела. На вихідні після мого дня народження приїхала подруга з Риги і зупинялася в нас. І це були перші вихідні після новорічних канікул, коли я не працювала. І прийшло усвідомлення як же кайфово відпочити! Тепер я вже три тижні відпочиваю на вихідних. І маю намір так тримати. 

Розкажіть про свої стосунки з часом.


2017 - how it was
just me
ksen6ka

Вкотре повторюся — не люблю підбивати підсумки. Не тому, що страшно глянути на те яким вийде баланс, а тому, що просто влом систематизувати)Добре, що не лінувалася і писала всі свої 10-ки щомісяця. Реально легше глянути одним поглядом на весь рік.

Добре пам'ятаю, що починався рік важко. З січня щомісяця були якісь відверто невтішні події. І щомісяця все стрьомніше. Але важливо те, що я бачила у всьому баланс, бо було ж не лише погане. 

Коханий і мама серйозно хворіли. Та і я наздоганяла. Все ж здоров'я — це гіперважливий ресурс. 

Було вдосталь івентів — концерти, фести (Атлас), події від КІСФУ, десятки походів у кіно.

Багато друзів були проїздом в Києві, багатьох бачили у Львові. Головне, що ми тримаємо зв'язок.

Був безвіз для України і моя вчасна біометрика. А потім омріяна Європа: Перемисль-Краків-Прага. 

По Україні теж трохи наїздили: Львів, Одеса, Ковель, Житомир.

Були десятки речей відшиті для бренду. Нові колекції, індивідуальні речі. Змінилася організація робочого процесу. Було багато радості і не менше розчарувань та сумнівів.

Я попрощалася з стабільною офісною роботою і відкрила свою справу — окрім бренду одягу ще й цех з пошиву для інших брендів.

Ну що казати — дреди зрізала) Новина всього року)))))

Read more...Collapse )

Грудень 2017
just me
ksen6ka
Не знаю чи подужаю ще й підсумки року, а от тримайте грудень.
На початку місяця Стас влаштував генеральне прибирання без попередження. І як сказав потім - сам все збирався зробити, поки я б шила. Але я не вмію так і влізла допомагати. Я ненавижу прибирати впринципі, але дуже люблю стан опісля. І квартири, і голови. Це справді дуже пов'язані речі.
Я встигла дошити і віддати bladerunnercoats всім замовникам. І на мою превелику радість на дівчинку Стефанію з Франції все сіло ідеально! Без жодної примірки і майже наосліп. Пишаюся собою)
По роботі бувала в старому офісі. Радію, що є привід бачитися.
В грудні було багато вихідних, коли я працювала. Важко, але результат того вартий.
Переосмислила час. Почала встигати більше, але відчуваю, що продуктивність може бути ще вищою.
Дуже мріяла поставити вперше живу, не з гілочок, а цільну ялинку. Коли в нас був час її шукати (перед Миколаєм), їх не те, що красивих, а ніяких не було. Тому цьогоріч наша старенька штучна.
Зрозуміла ще, що бракувало часу для новорічного рукоділля. Це моя терапія і я таки шила іграшки 30 грудня. Але буду виділяти собі наступного року інші дати для дедлайну.
Загалом багато чого ми робили пізніше або не робили взагалі і ніхто не вмер (це я про підготовку до Нового Року). Це теж експірієнс і нові знання про себе.Це та дорослість, про яку колись мріялося)
Ялинку живу не купили, зате взяли собі по парі новенького зимового взуття. В мене це вже п'яті vagabond. Любов назавжди!
Хто дивився сторіз, знає що я забула геть про Миколая і не привітала чоловіка вчасно, а він не забув! Ну я потім реабілітувалася ввечері.
Зоряні війни в кіно. Не погано, але не так захопливо, як перший фільм після багаторічної перерви. Дуже красива сцена останнього бою.
Відкрила для себе Філіпа Діка. "Чи мріють андроїди про електричних овець?" - лягла в основу сценарію блейдраннера. Він фантастичний! Трохи моторошний, дуже атмосферний, з постійно новими світами і новими катастрофами в них, з колонізацією інших планет. Любов.
Не пройшов і рік, як ми все ж витягнули своїх київських друзів на каву 😂 Збіса приємно, коли люди кажуть, що скучили за тобою)
Новорічне печиво в два заходи. Я загубила свій рецепт. Зробила за іншим і зрозуміла, що хай там як, а старий рецепт знайти треба. Витратила на це половину суботи, але таки знайшла! Печиво на смак не порівняти. І навіть не просіть, рецепт не дам. Скажу лише, що він є у вільному доступні в Інтернеті.
Штучну ялинку ми теж отримали не одразу. Вона була у Львові і в тата не виходило її відправити. А потім Нова Пошта довго не хотіла її віддавати. Тому прикрасили ми її аж 25 грудня. Це дуже пізно для нас.
Я знову постриглася. Зрізала всі залишки фарбованого волосся. Отримала дуже коротку зачіску. Коротшу, ніж очікувала. Намагаюся звикнути до неї.
29 грудня мене запросили на корпоратив в старий офіс. Знаєте, відчуття таке, наче приходиш до себе в другий дім.
І один з головних моїх дедлайнів - це була експерментальна модель чоловічої зимової парки. До -20С. Це було реально найважче, що я шила взагалі. Ну і логічно, що цей зразок буде носити Стас). І це його новорічний подарунок.
А ще випадково в нас намалювався Новий Рік не вдома, з купою незнайомих людей в пабі на Львівській площі, який відкрили друзі.
І, оскільки, я публікую цей пост першого січня,з Новим Роком вас!
Tags:

10ка листопада
just me
ksen6ka
В листопаді було мало яскравих подій. Ми старанно обживали майстерню: прибирали, мили, забивали і виривали цвяхи, розкладали речі, налаштовували техніку, фарбували і створювали хьюґґе. Всі, хто бував у нас, кажуть, що вдалося.
Абсолютно без реклами до нас прийшло замовлення з Франції на індпошив. Це досить складно - шити на відстані, але дуже цікаво.
Не зраджуємо традиціям і ходимо на свої улюблені вечірні сеанси в кіно. Цього разу був Тор: Рагнарьок. Я люблю Марвела, люблю скандинавських богів, тому очікувано фільм мені сподобався. Найбільше кайфувала від сцен битв під Led Zeppelin.
Майстерня наша знаходиться на Подолі (центр), тому з друзями і не тільки я тепер бачуся частіше.
Вперше після звільнення приїжджала в старий офіс. Ми попрощалися дуже тепло, продовжуємо співпрацю (я далі пишу для них статті і веду соцмережі). Приємно, що на колишній роботі тебе раді бачити.
Хоча я ще не налаштувала свої стосунки з часом у новому ритмі життя, в нас було багато лінивих вихідних. Цього мені неймовірно бракувало в режимі праці на двох роботах!
Після дредів моє волосся потребує лікування. Нічого не буду розповідати, лише скажу, що з середини місяця почала курс.
Tags:

жовтень 2017
just me
ksen6ka
Листопад вже перевалив за половину, а я тільки зібралася написати про те яким був жовтень. А все тому, що на початку жовтня я звільнилася з фірми і тепер працюю лише на себе. І здавалось би, що часу мало стати в рази більше, але все навпаки. Те, що я встигала колись робити в робочий час, наприклад, написати пост в жж, на це тепер відверто немає або шкода часу. Я завжди знала, що я не така організована, як хотілось би. А виявилося, що все ще гірше. Дисципліни мені ой як бракує. Well, I'm working on it.
Ми знайшли дуже класний, майже ідеальний варіант з майстернею. І заїхали туди в кінці місяця.
А до того встигли махнути у Львів. Більше по роботі, ніж відпочити. Зате встигли друзів побачити. І ще й своїх київських похостили.
Зі Львова поїхали в Одесу. Щоб ви не думали - працювати і провідати бабусю Стаса. Ну само собою одесита свого коханого (Сашу) не могли не побачити) Я побувала в Одесі в тих місцях, де раніше не була ні разу. Чортове колесо (найвище в Україні), Ланжерон, парк Шевченка і прилягаючий район. Побачила її ще іншою. Словом, в нас тепер любов)
Зимові парки цього року ми розіслали шоурумам вчасно, в сезон. І зайшли в тій же Одесі в новий шоурум Marry berry shop. Це було кумедно. Ми вели переговори ще минулого року і вони обірвалися на півслові. Коли приїхали в Одесу, то мали в планах сходити туди на розвідку. Я назнімала там сторіз, накупила колечок і закохалася в місце з першого погляду. А через кілька днів вони нам написали і запропонували співпрацю)
Не знаю яка новина приголомшила всіх більше - моє звільнення чи моя стрижка) Так, я проносила дреди 7,5 років і цього жовтня зрізала їх. В мене вперше в житті коротка стрижка. Я дуже кайфую!
Йти до перукаря було дуже дивно. А знайти її геть не легко. Але мені трапилася дуже класна кобіта. Ми зловили одну хвилю.
Двічі ходили в кіно. На Кінгсменів (на 4 з 5, наче і не погані, але щось не зайшли мені і все) і на Блейдраннера 2049 (тверда 5+! Просто любов. Дуже яскраво врізався в пам'ять).
Я нарешті дошила своє зимове пальто. Щоб ви розуміли, це тривало 3 роки. Я двічі поверталася до нього, все змінювала і залишала. І нарешті цієї осені знову все змінила і закінчила його. Тепер приймаю замовлення на пошив таких за індивідуальними мірками. Ну і на закуску - назвала я його blade runner coat ;)
І так, пост без картинок, бо немає часу їх шукати... 
Tags:

вересень 2017
just me
ksen6ka
Часу обмаль останнім чаосм, тому стисло про вересень.

Почався він в Празі, у відпустці.
Так мене зустрічала Прага 🎭 І я була зовсім не проти #kievfashion #ukrainianbrand #ukrainiandesigner #kievgram #kievblog #kievtoday #madeinukraine #vscokiev #igerskiev #igersukraine #tagsforlikes #makingclothes #workinprogress  #зробленовукраїні #купуйукраїнське  #vscominimal #conceptualfashion #darkfashion #mask #fashioninspiration #pragueСьогодні Прага дощова з самого ранку. А вам в стрічку сонячного Кафку з крутяцькою текстурою. #kievfashion #ukrainianbrand #ukrainiandesigner #kievgram #kievblog #kievtoday #madeinukraine #vscokiev #igerskiev #igersukraine #tagsforlikes #fashionista #fashionblog  #зробленовукраїні #купуйукраїнське  #vscominimal #conceptualfashion  #darkfashion #streetstylewear #pragueblog #Kafka #texture #fashioninspiration #sculptureКраків був привітний і затишний, навіть камерний. А Прага примхлива і дуже строката. #fashioninspiration #travelinspiration #ukrainianbrand #ukrainiandesigner #kievgram #kievblog #praguetoday #vscoprague #igerskiev #igersukraine #tagsforlikes #ootd #fashionista #fashionblog #travelblog #artinstalation #fashionart #architecture

Читати далі...Collapse )
Tags:

?

Log in

No account? Create an account